Так хочется утром с Тобою проснуться,
Всему с головою в Тебя окунуться,
Глаза закрывая, мечтать и купаться,
Любовью Твоею сполна наслаждаться.
И в руки Твои падать, будто-бы в детстве,
Из них никогда, никуда чтоб не деться,
Увидеть Тебя, вот о чем лишь мечтаю,
И в город святой я во снах улетаю,
Там ангелы песни поют, прославляя Тебя,
Спасибо, Господь мой, за то, что нашел Ты меня.
Услышать Твой голос желаю я очень,
И мне не забыть те бессонные ночи,
Когда приходил Ты, Собой наполняя,
Мы встретимся вскоре, я верю, я знаю.
Иисус, без Тебя ничего мне не надо,
Всегда быть Твоим, нет дороже награды,
Служить, поклоняться, любить Твое слово,
Для жизни в нем есть полнота и основа,
Пусть песнь непрестанно звучит, прославляя Тебя,
Спасибо, Госоподь мой, за то, что простил Ты меня.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
