Бог чує, чує - оце те,
Що серце певно знає!
І того, хто до Нього йде
Христос не відкидає.
У серце Бог ллє Свій спокій,
Тягар з душі знімає.
Й тихенько каже: "Сину мій",
І ніжно пригортає.
В молитві сила, в ній бальзам,
Що сам Господь зливає.
Прийди до Бога й серця храм
Засяє, запалає.
Засяє світлом із небес,
Любов'ю запалає.
Ти скажеш: "Бог живий! І днесь
Нужденним помагає".
Спіши до Нього, як жебрак,
Який скарбів не має,
Який голодний і в сльозах
З надією прохає.
Про нужди Господу скажи,
Він Той, що не відкине.
Потреби серця принеси
До Бога, не людини.
Він втішить, дасть тобі спокій,
Відкриє Свої плани.
Спішіть до Господа хутчій,
Й Він, люди, йтиме з вами!
|
