Оценки расставляет время...
Инок59
Свергая статуи вождям,
Отнюдь не стали мы умнее.
Ведь не помеха зонт дождям,
Кроить историю нельзя,
Ценить уроки не умеем.
Протест и бунт две стороны,
И равенства я бы не ставил.
В бунте всегда фантом войны,
Попранье чести и страны,
Кровавая игра без правил.
Но можно ль мерить результат,
Ценой загубленных созданий?
Ценою слёз, потерь, страданий,
Когда в минуту испытаний,
В прицел глядит на брата брат.
Да:- долог путь протестных сил,
Но результат весомей вдвое.
Когда, в противовес с судьбою,
Спор разрешается с ЛЮБОВЬЮ,
Без войн гражданских и могил.
Ведь нетерпенье как понос,
Редко приносит облегчение.
Должен созреть в умах вопрос,
Чтоб не случился *перекос*,
И общество сошлось во мнениях.
Нам не мешает повзрослеть,
Власть держится на равнодушии.
Если сумеем мы прозреть,
Поднять власть не сумеет плеть,
Иначе приговор забвение.
* * *
Для каждой истины, увы,
Оценки расставляет время.
Правы мы или не правы,
Оценят небо и волхвы,
И новое младое племя…
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
